- опорний
- (який є вихідною базою для якої-н. діяльности), базовий
Словник синонімів української мови. 2014.
Словник синонімів української мови. 2014.
опорний — а, е. 1) Прикм. до опора 1), 2). || Який є опорою (у 1, 2 знач.); на якого опирається хто , що небудь. 2) Який є вихідною базою для якої небудь діяльності. •• Опо/рна ба/за постійне місце розташування чого небудь, пункт зберігання матеріалів,… … Український тлумачний словник
опорний — [опо/рнией] м. (на) ному/ н ім, мн. н і … Орфоепічний словник української мови
опорний — прикметник … Орфографічний словник української мови
диба — Опорний стовп колодязного журавля … Архітектура і монументальне мистецтво
форт-редут — Опорний пункт для військ, що тримають довгочасну оборону … Архітектура і монументальне мистецтво
хараса — Опорний стовп з горизонтальною балкою, яким підтримувалась стеля рубаної юрти у західних бурят … Архітектура і монументальне мистецтво
Украина на летних Олимпийских играх 2008 — Украина на Олимпийских играх Код МОК: UKR … Википедия
ложемент — а, ч. 1) Профільоване сидіння, крісло в літальному апараті для льотчика, космонавта. 2) Опорний пристрій для установлення і закріплення на транспортних засобах яких небудь машин, важких вантажів і т. ін. 3) Невеликий стрілецький або гарматний… … Український тлумачний словник
опорність — ності, ж. Абстр. ім. до опорний … Український тлумачний словник
скелет — а, ч. 1) Сукупність кісток, що становлять тверду основу тіла людини та хребетних тварин; кістяк. || перен. Про дуже худу, виснажену людину. •• М яки/й скеле/т сполучнотканинний опорний апарат, який зв язує, оточує і підтримує всі органи… … Український тлумачний словник